Біографія

Андріє́вський, І́гор Миха́йлович (08.06.1959, м. Одеса, тепер Україна) — скрипаль, диригент, педагог, музикознавець, кандидат мистецтвознавства (з 1991), заслужений діяч мистецтв України (з 2009), народний артист України (з 2018).

Здобув середню освіту і музичну підготовку 1977 в Одеській музичній школі ім.
П. С. Столярського (тепер Одеська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені професора П. С. Столярського), клас скрипки Б. Бранта і А. Карпіловського).

Закінчив 1982 Одеську консерваторію (тепер Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової), клас скрипки П. Меламеда, клас диригування В. Базилевич) та 1988 Національну музичну академію України імені Петра Чайковського (клас диригування А. Власенка), де 1985–1987 проходив асистентуру-стажування (клас скрипки професора О. Горохова) та 1988 закінчив аспірантуру (клас Т. Золозової).

1991 захистив кандидатську дисертацію: «Виконавські засоби музичної виразності як інтонаційна система в сучасній скрипковій музиці». Викладає в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського: з 1987 — асистент, з 1988 — викладач, з 1993 — доцент, з 2012 — професор. Серед учнів: І. Сташевська, Л. Матейко, В. Попадюк.

Член Національної спілки композиторів України (з 2002).

Андрієвський — художній керівник і головний диригент камерного оркестру «ARCHI» (з 1991), засновник і перша скрипка струнного квартету «ARCHI» (з 1991), творчий керівник і головний диригент камерного оркестру студентів Національної музичної академії України імені Петра Чайковського (з 1995), диригент Ансамблю класичної музики ім. Б. Лятошинського при Національному будинку органної та камерної музики України (з 1999).

Концертує як соліст-скрипаль (у репертуарі 24 каприси Н. Паганіні, 3 сонати і 3 партити Й. С. Баха, 6 сонат Е. Ізаї та ін.).

Як ансамбліст виступає зі скрипалькою Н. Сиваченко (дружиною), піаністкою Т. Андрієвською-Боденчук (сестрою).

Гастролював у Німеччині, Австрії, Італії, Швейцарії, Франції, Іспанії, Польщі, Сербії, Словаччині, Литві, Росії). Здійснив перші виконання нових творів сучасних композиторів (серед них, зокрема, духовний концерт-реквієм «Сон» І. Щербакова, «Реквієм» О. Костіна, каната-містерія «Колискова очерету» І. Алексійчук, камерна кантата «П’єро мертвопетлює» О. Козаренка).

Лауреат Республіканського конкурсу скрипалів ім. М. Лисенка (1988).