ВІРА ПОТОЦЬКА - контр-альто

Вона - випускниця Нацiональноi музичноi академii Украiни iмені П.l.Чайковского, яку закінчила по класу бандури у професора, народного артиста Украiни С.В.Баштана, а по класу вокала – у старшого викладача Л.В.Гармаш.

З 1997 року по 2008 рiк працювала солiсткою-вокалiсткою Ансамблю класичноi музики iмені Б. Лятошинського Нацiонального будинку органноi та камерноi музики Украiни. Робота у колективi пiд керiвництвом видатного украiнського хормейстера, композитора i педагога, народного артиста України Віктора Іконника вiдiграла надзвичайно велику роль у формуваннi особистостi Віри Потоцької, перш за все, як професiйноi співачки.

У 1998 роцi вона стала лауреатом Мiжнародного конкурсу iмені Г.Хоткевича (м.Харкiв).

З того ж року співачка розпочала активну концертну дiяльнiсть, спiвпрацюючи з вiдомими колективами: Нацiональним ансамблем солiстiв «Киiвська камерата», камерним оркестром «Perpetuum Mobile», Киiвським симфонiчним оркестром і хором. Як солiстка брала участь у гастрольних поiздках до Голландiї, lспанiї, Нiмеччини, Польщі, Угорщини, Пiвденної Кореї.

У репертуарi артистки - сольнi партi у творах свiтовоi класики, зокрема таких, як: «Висока меса», «Страстi за Матфеєм» і «Рiздвяна ораторiя» Й.С.Баха, «Месiя» Г.Ф.Генделя, Симфонiя № 9 Л.Бетховена, Реквiєм Дж.Вердi, «Урочиста меса» і «Stabat Mater» Дж.Россiнi, «Ілля» Ф.Мендельсона, Реквiєм В.А.Моцарта.

Постiйно брала участь у музичних фестивалях «Прем’єри сезону» і «Киiв Музик Фест».

З 2008 року Віра Потоцька працює артисткою-вокалісткою театру «Новая опера» (Москва).

Він народився в 1983 році у м. Донецьку. З 2004 року навчається на вокальному факультеті Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, з 2006 року – стажист Національної опери України.

Євген Орлов – лауреат міжнародних конкурсів: „Мистецтво ХХІ століття” (Київ, 2004) – Гран-прі, імені І.Алчевського (Харків, 2007) – Гран-прі, імені Миколи Лисенка (Київ, 2007) – ІІ премія.

Співак багато виступає з концертами в Україні і за кордоном, співпрацює з відомими диригентами. У його репертуарі – оперні партії: Дон Базиліо („Севільський цирульник” Дж.Россіні), Монтерроне („Ріголетто” Дж.Верді), Собакін і Малюта Скуратов („Царева наречена” М.Римського-Корсакова), Грємін, Король Рене („Євгеній Онєгін”, „Іоланта” П.Чайковського), Алеко і Старий („Алеко” С.Рахманінова), Імам („Запорожець за Дунаєм” С.Гулака-Артемовського), партії в Реквіємах Дж.Верді і В.А.Моцарта.

Ігор Іванович Блажков народився 23 вересня 1936 року у Києві. У 1959 році закінчив із відзнакою диригентський факультет Київської державної консерваторії імені П.І.Чайковського (клас О.І.Клімова), у 1967 році – аспірантуру Ленінградської державної консерваторії імені М.А.Римського-Корсакова (клас Є.О.Мравінського).

Він – лауреат Республіканського конкурсу диригентів (м. Київ, 1959). У 1958-1962 рр. – диригент Державного симфонічного оркестру України, у 1963-1968 рр. – диригент Ленінградської філармонії. На запитання тижневика „Неделя” від 23.03.1968 р. „Кого ви вважаєте кращими з нинішніх молодих диригентів?” славнозвісний диригент Геннадій Рождественський відповів: „Серед молодих нині є дуже цікаві – Зубін Мета, Ігор Блажков, Юрій Темірканов, Сейджі Озава, Клаудіо Аббадо та інші”.

У 1969-1976 рр. Ігор Блажков – художній керівник і диригент Київського камерного оркестру, який завоював репутацію одного з найбільш активних творчих колективів колишнього СРСР. “Ігор Блажков та Київський камерний оркестр – явища дуже високого порядку”, – сказав Дмитро Шостакович, з яким диригент був поєднаний роками творчої дружби і листування.

У 1977-1988 рр. І. Блажков був диригентом Укрконцерту, у 1988-1994 рр. – художній керівник і головний диригент Національного симфонічного оркестру України, одночасно з 1983 року по 2002 рік – художній керівник і диригент оркестру “Перпетуум мобіле” Спілки композиторів України.

У 1964 році Ігор Блажков здійснив постановку балету „Дванадцять” Б.Тищенка (хореографія Л.Якобсона) у Ленінградському театрі опери і балету імені С.М.Кірова, у 1970 р. – опери “Полководець” Б.Лятошинського у Київському театрі опери і балету імені Т.Г.Шевченка.

У 1990 році Ігорю Блажкову було присвоєно звання народного артиста України.

Ігор Блажков записав понад 40 грамплатівок. Одним з досягнень є його записи компакт-дисків для фірм “Верго” і “Торофон” (Німеччина), “Олімпія”, “Клудіо Рекордс”, “І-Ем-Ай”, “Енжел” і “Еуродіск” (Великобританія), “Шан дю Мон” (Франція), “Денон”, “Шінсекай” і “Тошіба” (Японія), “ЕССЕЙ Рекордінгс” (США) і “АНАЛЕКТА” (Канада). Газета “Монтріел Гезет” так характеризувала компакт-диск фірми “АНАЛЕКТА” із записом Шостої симфонії Чайковського у виконанні Національного симфонічного оркестру України: “Виконання надійне, як скеля, та яскраве...”. 21 жовтня 1990 р. Канадська асоціація звукозапису, виконавських мистецтв та відео-індустрії надала звання “Кращого класичного альбому 1990 року” ще одному компакт-диску фірми “АНАЛЕКТА” із записом творів Прокоф’єва, Чайковського і Кабалевського під керуванням І.Блажкова за участю канадської скрипальки Анжель Дюбо.

Диригент гастролював у Польщі, Німеччині, Іспанії, Франції, Швейцарії, США та Японії. Газета “Штандар Люду” (м.Люблін, Польща) від 21.09.1989 писала “У рамках “Музичного вересня” Люблін відвідав один з провідних оркестрів СРСР – Державний симфонічний оркестр України... його художнім керівником є Ігор Блажков... Виконавці проявили себе прекрасно, показавши високу художню майстерність, не говорячи вже про точність виконання... Концерт став художньою подією високого рангу”. А газета “Уніон” (м. Лейпциг, Німеччина) від 05.10.1989 писала: “Державний академічний симфонічний оркестр України з Києва під керівництвом свого головного диригента Ігоря Блажкова показав себе прекрасним ансамблем музикантів... Виконуючи твори Стравінського і Прокоф’єва, він продемонстрував чудову точність, культуру звучання та виконавства, енергію і, водночас, витонченість. Виконання цих творів стало подією”.

З 2002 року Ігор Блажков мешкає у Німеччині.